Автор: Віктор Громовий Опубліковано 02.09.2016
Щоб щось змінити в шкільній освіті, ми маємо спочатку почати по-іншому думати про школу, а значить використовувати інші слова і фрази.
У далекому 1948 році Джордж Орвелл написав роман «1984» . У описаному в цьому творі- антиутопії тоталітарному суспільстві створили спеціальну новомову, у якій "війна – це мир", "брехня – це правда"… Якщо б Джордж Орвелл читав нашу педагогічну пресі, він міг би запросто запозичити у нас чимало фраз для цієї новомови. Наприклад, йому б точно підійшли наші перекручення:
Непрестижність – це престижність.
Оптимізація – це скорочення.
Відсутність реформ – це реформи(балачки наверху і імітація змін внизу).
Згадаймо, як у нашій спотвореній реальності слова із Постанови Кабінету міністрів України від 5 жовтня 2009 р. N 1130 «з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників» трансформувались у надбавку «за престижність праці»
Тепер читаємо: «урізанням «престижних» 20 % надбавки обурені педагоги…», «якщо раніше розмір надбавок педагогам за престижність праці визначався у фіксованому розмірі - 20% від окладу, то тепер він ...», «порядок встановлення та розмір надбавок педагогічним працівникам за престижність праці»…
Таким чином, завданням №1 для нас є необхідність нормалізації понять.
Наприклад, нам слід нарешті нормалізувати поняття «літнє оздоровлення». Бо те, що ми називаємо «оздоровленням» насправді є у кращому випадку змістовним дозвіллям і додатковою освітою учнів у канікулярний час. Звісно, у нас є і свій словник застарілих слів від яких теж треба потроху відмовлятись. Погодьтесь, не дуже по-сучасному звучить фраза «вичитати матеріал» чи «дати урок»…
У будь-якому соціумі є табуйовані слова, які краще не промовляти вголос. Так, департамент освіти штату Нью-Йорк навіть затвердив список з 50 слів, які заборонено вживати в тестах і контрольних роботах для школярів, бо, на думку чиновників, "певні фрази, слова і вирази можуть викликати у дітей неприємні спогади, емоції або ж зовсім скривдять учнів"("розлучення", "хвороба", "смерть", "насильство", "тероризм", "війна", "полювання", "бездомні"тощо).
У лютому цього року я звернувся до ФБ-друзів з проханням допомогти скласти словник слів-маркерів нашої непродвинутості у сфері шкільної освіти.
Вийшов ось такий список слів-маркерів, які сигналізують про існування неадекватного реаліям часу уявлення про шкільну освіту:
1. Віддати дитину до школи (нащо «віддавати», школа не камера зберігання?!).
2. Школа, яка дає хороші знання (знання не можна дати, їх можна лише здобути).
3. Виховувати учнів (школа може лише створити умови для самовдосконалення кожної дитини та проводити певне ціннісне орієнтування учнів).
4. Школа прищеплює учням культуру, любов до чогось…(«прищепити» все це неможливо).
5. Робота з батьками (самодостатня людина не хоче, щоб з нею «працювали», але згодна взаємодіяти).
6. Випустити учнів зі школи (тримали 11 років «на прив'язі», тепер "випустили" на волю?!).
7. "Переведення до наступного класу" (Не зрозуміло хто кого «переводить через майдан»).
8. Формувати…(відразу виникає образ сталеливарного виробництва...).
9. Підвищити рівень знань (читай: напхати в голову більше інформації).
10. Розділ "Індивідуальна робота з учнями" в планах виховної роботи, що заповнений на півріччя вперед заздалегідь спланованими "бесідами" (наприклад, 15 травня - бесіда з Івановим про гігієну, адже вчителька точно знає, що саме 15 травня Іванов прийде не помитим… ).
11. Папка самоосвіти (результати самоосвіти повинні бути не в папці, а в виявлятись у результатах діяльності).
12. "Школа готує учнів до життя" (діти так тут "готуються жити", що тільки і мріють "випуститись" зі школи).
13. "Всебічний і гармонійний розвиток особистості" (абсолютно утопічне завдання).
14. Оцінювання поведінки учнів за шкалою «незадовільна» - «задовільна» - «добра» - «зразкова» (Наприклад, педагогічна рада Тетіївського НВК затвердила 5 критеріїв за якими ведеться оцінювання поведінки учнів: зовнішній вигляд, поведінка на уроці та на перерві, суспільно-корисна праця, виконання доручень і навіть ведення щоденника).
15. Урок проведений на високому методичному рівні (хто може встановити «планку» для вимірювання висоти методичного рівня?).
16. Контроль органів учнівського самоврядування за відвідуванням, чергуванням, зовнішнім виглядом учнів (В очах учнів така практика спотворює їх роль: Я обираю своїх представників у ці органи для захисту моїх прав і представлення моїх інтересів. Мене і так контролюють батьки, вчителі, а тепер ще й власні представники? Навіщо тоді мені таке самоврядування?).
17. Ми пройшли на уроці... Може краще, замість «пройшли», використовувати більш привабливі терміни на кшталт, вивчили, дослідили?!
18. .................................................... ?
Щоб щось змінити в шкільній освіті, ми маємо спочатку почати по-іншому думати про школу, а значить використовувати інші слова і фрази.
Надбавка за Непрестижність як освітянська антиутопія
У далекому 1948 році Джордж Орвелл написав роман «1984» . У описаному в цьому творі- антиутопії тоталітарному суспільстві створили спеціальну новомову, у якій "війна – це мир", "брехня – це правда"… Якщо б Джордж Орвелл читав нашу педагогічну пресі, він міг би запросто запозичити у нас чимало фраз для цієї новомови. Наприклад, йому б точно підійшли наші перекручення:
Непрестижність – це престижність.
Оптимізація – це скорочення.
Відсутність реформ – це реформи(балачки наверху і імітація змін внизу).
Згадаймо, як у нашій спотвореній реальності слова із Постанови Кабінету міністрів України від 5 жовтня 2009 р. N 1130 «з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників» трансформувались у надбавку «за престижність праці»
Тепер читаємо: «урізанням «престижних» 20 % надбавки обурені педагоги…», «якщо раніше розмір надбавок педагогам за престижність праці визначався у фіксованому розмірі - 20% від окладу, то тепер він ...», «порядок встановлення та розмір надбавок педагогічним працівникам за престижність праці»…
Таким чином, завданням №1 для нас є необхідність нормалізації понять.
Наприклад, нам слід нарешті нормалізувати поняття «літнє оздоровлення». Бо те, що ми називаємо «оздоровленням» насправді є у кращому випадку змістовним дозвіллям і додатковою освітою учнів у канікулярний час. Звісно, у нас є і свій словник застарілих слів від яких теж треба потроху відмовлятись. Погодьтесь, не дуже по-сучасному звучить фраза «вичитати матеріал» чи «дати урок»…
Табуйовані слова
У лютому цього року я звернувся до ФБ-друзів з проханням допомогти скласти словник слів-маркерів нашої непродвинутості у сфері шкільної освіти.
Вийшов ось такий список слів-маркерів, які сигналізують про існування неадекватного реаліям часу уявлення про шкільну освіту:
1. Віддати дитину до школи (нащо «віддавати», школа не камера зберігання?!).
2. Школа, яка дає хороші знання (знання не можна дати, їх можна лише здобути).
3. Виховувати учнів (школа може лише створити умови для самовдосконалення кожної дитини та проводити певне ціннісне орієнтування учнів).
4. Школа прищеплює учням культуру, любов до чогось…(«прищепити» все це неможливо).
5. Робота з батьками (самодостатня людина не хоче, щоб з нею «працювали», але згодна взаємодіяти).
6. Випустити учнів зі школи (тримали 11 років «на прив'язі», тепер "випустили" на волю?!).
7. "Переведення до наступного класу" (Не зрозуміло хто кого «переводить через майдан»).
8. Формувати…(відразу виникає образ сталеливарного виробництва...).
9. Підвищити рівень знань (читай: напхати в голову більше інформації).
10. Розділ "Індивідуальна робота з учнями" в планах виховної роботи, що заповнений на півріччя вперед заздалегідь спланованими "бесідами" (наприклад, 15 травня - бесіда з Івановим про гігієну, адже вчителька точно знає, що саме 15 травня Іванов прийде не помитим… ).
11. Папка самоосвіти (результати самоосвіти повинні бути не в папці, а в виявлятись у результатах діяльності).
12. "Школа готує учнів до життя" (діти так тут "готуються жити", що тільки і мріють "випуститись" зі школи).
13. "Всебічний і гармонійний розвиток особистості" (абсолютно утопічне завдання).
14. Оцінювання поведінки учнів за шкалою «незадовільна» - «задовільна» - «добра» - «зразкова» (Наприклад, педагогічна рада Тетіївського НВК затвердила 5 критеріїв за якими ведеться оцінювання поведінки учнів: зовнішній вигляд, поведінка на уроці та на перерві, суспільно-корисна праця, виконання доручень і навіть ведення щоденника).
15. Урок проведений на високому методичному рівні (хто може встановити «планку» для вимірювання висоти методичного рівня?).
16. Контроль органів учнівського самоврядування за відвідуванням, чергуванням, зовнішнім виглядом учнів (В очах учнів така практика спотворює їх роль: Я обираю своїх представників у ці органи для захисту моїх прав і представлення моїх інтересів. Мене і так контролюють батьки, вчителі, а тепер ще й власні представники? Навіщо тоді мені таке самоврядування?).
17. Ми пройшли на уроці... Може краще, замість «пройшли», використовувати більш привабливі терміни на кшталт, вивчили, дослідили?!
18. .................................................... ?
Як бачимо, українська освіта летить за інерцією з пострадянського минулого.
На жаль, є своя новомова і чимало слів-маркерів нашої інтелектуальної неспроможності зробити якісний стрибок до нової освіти. Тож треба накласти табу на лексикон тоталітарної педагогіки і нарешті нормалізувати поняття, якими ми послуговуємось описуючи наші освітні реалії.
Спочатку було слово…
*Маразм з медицинської точки зору - це стан повного занепаду психофізичної діяльності людини внаслідок атрофії кори головного мозку, викликаної старінням або тривалою хронічною хворобою. У розмовній мові слово «маразм» вживається для позначення стану повної деградації в поведінці кого-небудь, неадекватності вчинків тощо. Використовуючи термін «маразми в освіті» у циклі публікацій «Ліквідовуємо маразми в шкільній освіті», ми маємо на увазі абсурди і деформації, які паралізують розвиток вітчизняного шкільництва.
На жаль, є своя новомова і чимало слів-маркерів нашої інтелектуальної неспроможності зробити якісний стрибок до нової освіти. Тож треба накласти табу на лексикон тоталітарної педагогіки і нарешті нормалізувати поняття, якими ми послуговуємось описуючи наші освітні реалії.
Спочатку було слово…
*Маразм з медицинської точки зору - це стан повного занепаду психофізичної діяльності людини внаслідок атрофії кори головного мозку, викликаної старінням або тривалою хронічною хворобою. У розмовній мові слово «маразм» вживається для позначення стану повної деградації в поведінці кого-небудь, неадекватності вчинків тощо. Використовуючи термін «маразми в освіті» у циклі публікацій «Ліквідовуємо маразми в шкільній освіті», ми маємо на увазі абсурди і деформації, які паралізують розвиток вітчизняного шкільництва.
Немає коментарів:
Дописати коментар