Автор: Віктор Громовий Опубліковано 30.01.2017
Є дивна пострадянська традиція: новоспечений начальник(ректор, директор, завідувач тощо), як правило, починає свою діяльність із ремонту та переобладнання власного кабінету. Звісно, не всі хворіють на «кабінетоманію», але вона вражає велику частину начальнико-ректорсько-директорського контингенту. Якщо в сільській місцевості, кабінетомани трапляються не часто, то у великих містах їх можна легко знати, особливо, серед керівників так званих «престижних шкіл».
Коли я став директором колишньої школи №5 у м. Кіровограді на базі якої народжувалась гімназія, колеги мене постійно запитували: а коли ви вже «зробите» свій кабінет?!
Відповідав: після того як ми відремонтуємо всю школу!
Є дивна пострадянська традиція: новоспечений начальник(ректор, директор, завідувач тощо), як правило, починає свою діяльність із ремонту та переобладнання власного кабінету. Звісно, не всі хворіють на «кабінетоманію», але вона вражає велику частину начальнико-ректорсько-директорського контингенту. Якщо в сільській місцевості, кабінетомани трапляються не часто, то у великих містах їх можна легко знати, особливо, серед керівників так званих «престижних шкіл».
Коли я став директором колишньої школи №5 у м. Кіровограді на базі якої народжувалась гімназія, колеги мене постійно запитували: а коли ви вже «зробите» свій кабінет?!
Відповідав: після того як ми відремонтуємо всю школу!
