Обговорювали одну публікацію в одному форумі.
І подумалось, може варто повернутись до маразмів? Чи, може, замінити тепер вже обкладинку? Чи залишити?
Загалом, ідея про те, що радянська школа є складним феноменом, який утворюється як система з певної кількості тих чи інших елементів - вона ж продуктивна? В сенсі, як хочемо змінити, то маємо змінювати поелементно, систематично, аналізуючи кожного разу, що в тому елементі є корисним, а що шкідливим. І, зважте, це треба робити в кожному закладі окремо, тобто це робота для кожного окремого педколективу. Разом з батьками (і дітьми!). Ну ми ж сказали, що школа - то спільне питання для трьох учасників процесу. То як її реформувати без батьків і дітей у якості агентів змін?
От в Миколаєві вирішили замінити методоб'єднання радянської школи лабораторіями чи кафедрами. Тут про це докладніше - 31 школа і Ліцей. Це все? Зміна назви. Зрозуміло, що ні. Зрозуміло, що треба подивитись, а як же там тепер працюють ті лабораторії і кафедри? Може крім зміни назви нічого більше і не відбулось? А аналіз проводити на підставі концепції НУШ.
Або от Фейсбук. В радянській школі його не було. Відтак сторінка чи група в Фейсбуці - це ж автоматично НУШ? Нічого подібного. Хіба не можна зробити сторінку по-радянські? Та аж бігом, як кажуть, треба тільки відключити можливість для відвідувача на тій сторінці писати. І ставити там фотки з власних заходів. Такі собі галочки для звіту: ми в Фейсбуці і в нас повний НУШ. Лайки підтверджують.
Немає коментарів:
Дописати коментар